Згомоніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:15, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Згомоніти, -ню, -ниш, гл. Проговорить. Маруся їй осьміхнулась: «ні за віщо дякувати», згомоніла: «я правду свою тобі кажу». МВ. II. 125.