Зголодніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:15, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зголодні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Проголодаться. МУЕ. III. 47. Вже й коні потомили і зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Чого той мировий не где? люде зголодніли вже. Каменец. у. Лис зголоднів так, шо вже їсти хоче. Грин. II. 5.
