Згнічувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:14, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Згнічувати, -чую, -єш, сов. в. згніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить. Оживає згнічений морозом, непозичений у німця, український розум. К. ХП. 2) — серце. Скрѣпя сердце. Все переймав, згнітивши серце, чого там його учено. К. Д. Серце. 18.
