Товсто

То́всто, нар. 1) Толсто. 2) Грубо, грубымъ голосомъ. Ведмідь на ретязі товсто реве.

Сучасні словники

ТОВСТО. Присл. до товстий 1, 4. Проходячи мимо вітрини паштетного магазину, стала [мати] й стояла хвилину, а потім зайшла й звеліла собі зробити три бутерброди, товсто намазані маслом (Гнат Хоткевич, I, 1966, 174); Літом вона ходила у ватнику, зимою — в старобабському, некритому.. кожусі, в руці — неодмінна, схожа на вівчарську гирлигу кривуляста палиця, кінець її завжди височить над головою, товсто і незграбно закутаною в хустки (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 328); Грицько помовчав, обдивився ще раз дудку, потім тихенько подув, — товсто і хрипло загула дудка (Панас Мирний, IV, 1955, 23); Баба така чорна, так і скидається на гаву, а як заговорить товсто та голосно, ну гава тобі та й годі! (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979

. ТОВСТО... Перша частина складних слів, що відповідає слову товстий у 1 знач., напр.: товстошаровий; у 2 знач., напр.: товстоносий, товсторукий; у 3 знач., напр.: товстовусий, товстобровий; у 4 знач., напр.: товстоголосий і т. ін.

Ілюстрації

Див. також

Академічний тлумачний словник української мови

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]