Темнішати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:30, 1 листопада 2018; Asnemchyk.fitu18 (обговорення • внесок)
Темнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться темнѣе. Шейк.
Зміст
Сучасні словники
ТЕМНІШАТИ, ає, недок.
1. Ставати темнішим. Рівнина поволі темнішала, укриваючись присмерком (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 108); Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза. Вже буряковий він, темнішає (Андрій Головко, II, 1957, 15); Володимир іронічно посміхається, потім очі його темнішають, до нього повертається гнів (Олександр Довженко, I, 1958, 125).
2. безос. Вечоріти, сутеніти. Темнішає. Степи й лиши криються фіолетовою імлою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306); Надворі темнішає й темнішає. Знов здіймається щось таке, наче завірюха (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 393).