Згін
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:13, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Згін, зго́ну, м. 1) Сгоняніе въ одно мѣсто, напр. сгоняніе скота въ одно стадо на одно пастбище. Якось вставши до овечок рано та раненько, подоїла, в згін прогнала. Мкр. Н. 7. 2) Сгоняніе съ мѣста, изгнаніе.