Ригати

Рига́ти, -га́ю, -єш, одн. в ригнути, -ну, -неш, гл. 1) Дѣлать отрыжку, отрыгнуть. Не їв редьки, не буде ригати. Ном. № 6744. 2) Блевать, рвать, вырвать. 3) Изрыгать, изрыгнуть. Язики на мене гострять і отруту з уст ригають. К. Псал. 313.

Сучасні словники

мимовільні поштовхові викиди вмісту шлунка через рот. Цей акт регулює спеціальний блювотний центр, який координує злагоджене скорочення мускулатури шлунку, а також рухи дихальних м'язів та черевного преса. Є симптомом багатьох хвороб.

«Блювота» (рідше «блювотиння») — цей термін застосовують для означення характеристики вмісту, що викидається через рот з шлунку при блюванні.

Блювання є складним рефлекторним актом, що зумовлюється:

подразненням рецепторів різних органів — кореня язика, м'якого піднебіння, слизової шлунка, жовчного міхура, органу рівноваги тощо, яке передається до блювотного центра довгастого мозку, безпосереднім його подразненням при ураженнях ЦНС (різні пухлини, травма, менінгіт), при підвищеному внутрішньочерепному тиску, різних інтоксикаціях (передозування, токсикоз вагітності, уремія). Блювання може бути захисним фізіологічним актом (якщо шлунок переповнений або в нього потрапили шкідливі речовини).

Блювання спостерігають при деяких інфекційних захворюваннях, багатьох хворобах травної системи (зокрема, при гастриті, виразковій хворобі, панкреатиті), хірургічних захворюваннях, що перебігають з ураженням очеревини тощо.

Фреска, присвячена наданню допомоги при отруєннях з провокуванням блювання, у соборі Quadroni di San Carlo Іноді буває чисто психогенне блювання — при сильному хвилюванні, негативних емоціях. Блювання легко виникає у дітей, а також у хворих на неврастенію у зв'язку із підвищеною збудливістю блювотного центра.

Блювання є симптомом багатьох захворювань, тому якщо воно часто повторюється, то вимагає ретельного обстеження і лікування відповідно до причини. При кривавій (гематемезіс) або каловій блювоті потрібна негайна госпіталізація.

У деяких випадках блювання спричинюють штучно. Щоб навмисно викликати блювання (наприклад при лікуванні пероральних отруєнь), використовують введення апоморфіну (0,5 мл 1 % розчину підшкірно)

Ілюстрації