Нікчемниця
Нікчемниця, -ці, ж. 1) Ни къ чему негодная вещь; бездѣлица. На шо це воно вам оці наші пісні? Нікчемниця! Александров. у. Слов. Д. Эварн. 2) Негодная, ни къ чему неспособная женщина.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках НІКЧЕ́МНИЦЯ, і, жін., зневажл.
1. Жіночий рід до нікчемник.
2. перен. Те, що не заслуговує на увагу, ні для чого не придатне. [Влас:] Кохання, по-вашому, така нікчемниця, що вийняв з душі, як гроші з кишені, та й поклав на долоні?.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 286).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 424.
Нікчемниця, -ці, ж. 1) Ни къ чему негодная вещь; бездѣлица. На шо це воно вам оці наші пісні? Нікчемниця! Александров. у. Слов. Д. Эварн.
НІКЧЕ́МА, и, чол. і жін., зневажл. Ні на що не здатна людина. А цей Гузир може подумати, що він справді нікчема і нічого не зуміє зробити (Іван Микитенко, II, 1957, 331); Вона пиляла сина весь час. Пиляла й пиляла безупинно, поки зробила з нього боягуза, нікчему (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 159).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 423.
БЕЗДЕ́ЛИЦА, безделицы, жен. 1. Нечто, не имеющее никакой ценности или значения, ничтожный пустяк. Двадцать рублей для меня - не безделица. «По смутном сне безделица тревожит.» Грибоедов. 2. Безделушка (разг.).
Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.
БЕЗДЕ́ЛИЦА, -ы, жен. (разг.). 1. Нечто, не имеющее значения, пустяк (в 1 знач.). Из-за безделицы расстроился. 2. Не имеющая цены вещь, малая сумма, пустяк (во 2 знач.). Подарил какую-то безделицу.
Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
БЕЗДЕЛИЦА ж. разг. 1. Маловажное, незначительное дело или не заслуживающее серьезного отношения обстоятельство; пустяк.
2. Небольшой по величине, размеру и т.п. изящный предмет, обычно служащий украшением, памятным подарком и т.п.; безделушка.
3. Малоценная вещь.
4. Незначительное количество чего-либо.
Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.