Шинкарка

Шинкарка, -ки, ж. Кабатчица, повариха. Ум. Шинкарочка, шинкаронька. Ой п’ють вони гуляють, на шинкарку гукають: шинкарочко молода, усип меду ще й вина. Нп.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1.устар. жін. до шинкар; Власниця шинку ◆ - Добре, - сказала шинкарка і, налівші йому кварту горілки, пішла в льох з поставці та принесла меду. Т. Г. Шевченка, «Наймичка», 1844 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) ◆ Шинкарка аж ніяк не наважувалася йому вірити в борг; він хотів було чекати, авось або прийде який-небудь побожний дворянин і попотчівает його; але як навмисне все дворяни залишалися вдома і, як чесні християни, їли кутю посеред своїх домашніх. Н. В. Гоголь, «Ніч перед Різдвом», 1831-1832 р (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) ◆ Стала вона начебто таємницею шинкарки, зайнялися вони спекуляцією і - тобі, як на духу - не гребують і крадене скуповувати. А. А. Фадєєв, «Молода гвардія», 1943-1951 р (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури)

2.устар. дружина шинкаря ◆ Дійсно, трохи, бувало, Пенькновскій зійде і сяде, а Кирило шепнёт одне слово жида або шинкарки, як ті негайно подають їм обом наливки, скільки вони хочуть, а також давали і закусок і ні за що не вимагали ні гроша, а тільки, випроваджуючи їх, - тихенько слідом їм плювали. Н. С. Лесков, «Дитячі роки», 1874 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури)

Синонім- ПОВАРИХА

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШИНКА́РКА, и, жін., заст. Жіночий рід до шинкар. — Нуте ж, хлопці, швидко, шпарко! Музики, заграйте! Гей, шинкарю! Гей, шинкарко! Горілки давайте! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 75); Шинкарка Параска, висока, гарна молодиця, одіта в святкове серед будня, наміряла хлопцеві горілки (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 171); На горі, горі Стояла корчма, Що у тій корчмі Шинкарка жила (Леонід Первомайський, Слов, балади, 1946, 26).