Зв’яга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:30, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зв’я́га, -ги, зв’я́ка, -ки, ж. 1) Лай. Не боїться вовк собаки, але його зв’яги (зв’яки). Ном. № 7253. 2) Брань, ругня, ссора. Така зв’яга йде в дому. Г. Барв. 536.