Зворот
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:29, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зворо́т, -ту, м. 1) Поворотъ. А де рубав? питають стрівши кого з дровами, або з деревом. Як скаже: на зворотах, то се украв десь; де звернув з дороги, там і вирубав. Грин. І. 232. 2) Обороть. Hа зворо́т. Ha оборотъ. І все робили на зворот: що строїть треба, те ламали. Котл. Ен. IV. 64. 2) Возвращеніе.
