Зиркнути

Зиркнути, -ну, -неш, гл. Глянуть, бросить взглядъ, быстро взглянуть. МВ. II. 43. На землю з неба не зиркнеш. Котл. Ен. II. 31. Він зиркнув на мене. Черк. у. - подивитись. Мати зиркнула на неї раз і вдруге — скривилась, в очах блиснув гострий біль (Степан Васильченко, II, 1959, 214); Першою, як завжди, прокинулась Пара. Розплющивши очі, вона зиркнула на будильник (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 37); Шофер зиркнув на неї бистрим поглядом і чомусь зітхнув (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 272); Появився той самий офіцер, що грався з вівчаркою біля річки, і, прищуливши од сонця очі, зиркнув по натовпу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 407).