Плескати
Плескати, -щу, -щеш, гл. 1) Плескать. А нащо було плескати на його водою? 2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще. Лукаш. 125. 3) = Випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста! Харьк. 4) У кузнецовъ: клепать. Сумск. у. 5) Болтать, выдумывать. Що ти там плещеш, хиба ніхто сього не знає або не чув зроду? 6) Шлепать (по грязи). А він і плеще до мене через рівчак. О. 1862. VI. 44.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
-плещу́, пле́щеш і рідко плеска́ю, плеска́єш, недок. 1) неперех. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлюпати. || Битися, ударятися об (у) що-небудь з плескотом. || Ударами, рухом по (у) воді (або іншій рідині) створювати плескіт. || Падати з плескотом. || розм. Іти з шумом (по воді, болоту). 2) перех. і неперех. Бризкати водою (або іншою рідиною), лити її на кого-, що-небудь. 3) неперех. Те саме, що плескатися 4). 4) неперех. Утворювати звуки, схожі на сплеск води (перев. про крила). 5) перех. і неперех. Бити чим-небудь по чомусь (звичайно з ляскотом). 6) неперех. Бити в долоні на знак схвалення або вітання; аплодувати. Плескати в долоні. 7) перех. Те саме, що випліскувати 3). 8) перех. і без додатка, перен. Казати дурниці, вигадувати що-небудь, чого не було і немає. || Наговорювати на кого-небудь щось. Плескати язиком.
\
