Звірятися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:13, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Звірятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. ввіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Удостовѣряться, удостовѣриться. Як побачив, тоді тілько звірився, що то брехня. Брацл. у. 2) Довѣряться, довѣриться, положиться. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Макс. 126. 3) Терять, потерять довѣріе. Сим. IV.
