Звірюка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:13, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Звірю́ка, -ки, ж. Большой звѣрь. Злодіїв обганяй та гавкай на звірюку. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). Синє море, звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49. Ум. Звірючка. Рудч. Ск. І. 22.