Звичений
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:10, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зви́чений, -а, -е. Пріученный. У неї потно діти звичені. Черниг. у. Вони до сього звичені. МВ. (О. 1862. III. 52).