Лопатонька
Лопатонька, -ки, и лопаточка, -ки, ж. Ум. отъ лопата.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЛОПА́ТА, и, жін. 1. Знаряддя з довгим держаком і широким плоским кінцем, яке застосовують для згрібання, перекидання або насипання чого-небудь. Та взяв [Максим] якось Заступ і лопату, Та й пішов собі у поле Криницю копати (Тарас Шевченко, II, 1963, 275); Тоді молотили хліб ціпами, зерно провіювали лопатами та перечищали решетами (Збірник про Кропивницького, 1955, 12); За парканом у дворі чути було людей: хтось лопатою одкидав сніг (Андрій Головко, II, 1957, 479); * У порівняннях. Долоня його широка, мов лопата (Лесь Мартович, Тв., 1954, 235); // Таке дерев'яне знаряддя для саджання хліба в піч і виймання його з печі. Як піч уже поспіла, от коровай посадили на лопату (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 302); Тільки що Кайдашиха виплескала хліб, а Мелашка посаджала, посипаючи лопату межисіткою, голодний Кайдаш знов увійшов у хату (Нечуй-Левицький, II, 1956, 324); Ті [жінки] виймали лопатами з просторої, як майдан, печі.. величезні хліби і паляниці (Данило Мордовець, I, 1958, 134). ♦ Борода лопатою — широка борода, формою схожа на лопату. Бороди широкі й різноманітні: лопатою, цапом, бакенбардами (Юрій Яновський, IV, 1959, 44); Лопата влізе — про що-небудь дуже велике, широке. Коли роззявить [Домаха] рот, так і лопата улізе; нісочок, як у рябця (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 177); Мов на лопаті вивіз — про що-небудь зроблене недоладно, невправно. — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз?.. (Іван Франко, I, 1955, 235); [Хоч] лопатою горни (греби, загрібай і т. ін.) що; Лопатою горнути (гребти, загрібати і т. ін.) що — дуже багато чого-небудь. Ти писав мені, що в Каневі цього добра [карасів] хоч лопатою горни (Тарас Шевченко, VI, 1957, 217); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (Михайло Стельмах, II, 1962, 373); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (Іван Франко, I, 1955, 373); Як лопатою класти — дуже поволі, не поспішаючи. Йому треба так, як лопатою класти (не хутко розбирає діло) (Номис, 1864, № 6408). 2. Те саме, що заступ. Чорна земля шугала з Гнатової лопати на окіп, а він копав та копав, не розгинаючись (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 39); Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну.. Орали тракторами, але орали й коровами, й скопували лопатами (Олександр Довженко, I, 1958, 388); // чого, перен. Кількість чого-небудь, набрана цим знаряддям. Перша лопата землі оголяє жовті, покриті філоксерою корінці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 210).
Садіння під лопату чого — висаджування чого-небудь у ґрунт за допомогою лопати. Кращим способом ручного садіння сіянців є садіння під лопату (Колгоспник України, 9, 1959, 37); Садити під лопату що — користуючись лопатою, висаджувати що-небудь у ґрунт. Частина лапки під лопату картоплю садить (Остап Вишня, I, 1956, 343).
3. з означ. Механізоване знаряддя різної форми для згрібання, розмішування, набирання і т. ін. чого-небудь. Кінні лопати (скрепери) застосовуються для розрівнювання і переміщення ґрунту (Механізація і електрифікація.., 1953, 307); Якщо потрібно підгортати чи вигрібати гній із загонів, до нього [трактора] чіпляють бульдозерну лопату (Хлібороб України, 8, 1965, 18); Тракторна лопата безперервно вантажила автомашини гноєм (Радянська Україна, 7.XII 1961, 3); Нагрібають [брудоочисники] величезними ковшами-лопатами жужелицю — справжні гори наростають її (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 216).
Ілюстрації
|
|
