Звичайний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:10, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Звичайний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса на чоловіка звичайне слово. Ном. № 3500. Ум. Звичайненький.