Звивати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:08, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. звити, зів’ю, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. К. Іов. 90. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. МУЕ. III. 13. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. Грин. III. 273. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? МВ. (О. 1862. III. 38).
