Верч
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:31, 29 жовтня 2018; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Верч, -ча, м. 1) Свертокъ, пучекъ. 2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. Верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер? Харьк. у.
Зміст
Сучасні словники
Верч — весільний хліб, різновид колача[1]. Готували на Поліссі. Слугував для обміну між весільними родинами: наречений привозив для тещі, а наречена — для свекрухи. Був він овальної форми та прикрасами оздоблювався рідко.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник/ Гол. ред. A. Пономарьов (1994) С.103