Зсипа
Зсипа, -пи, ж. Родъ корзины для зерна, стоящей въ амбарѣ: дѣлается съ крышкой въ формѣ большой, сверху расширенной бочки изъ пучковъ соломы, связанныхъ шворками или лыками. Kolb. I. 59.
Зміст
Академічний тлумачний словник
КОРЗИ́НА, и, жін. Те саме, що кошик 1; кошіль (у 1 знач.). Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і — готова (Панас Мирний, III, 1954, 172); — Ти зможеш плести корзини з лози, — сказав він похмуро (Юрій Яновський, II, 1954, 80).
КО́ШИК, а, чол.
1. Виріб, різний за формою та розміром, виплетений з лози, стебел рогозу, дранки тощо, який використовують у побуті для зберігання або перенесення чого-небудь. Горпина вбігає у хату з порожнім кошиком на руці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 476); Сухорляві, але міцненькі руки держали на плечі великий кошик, повний малини (Леся Українка, III, 1952, 660); Займався [Баклагов] тепер тим, що плів верболозові кошики (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 74); * У порівняннях. За дощем град сипнув, як з кошика (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 218). ♦ З грошика та з кошика тягтися (тягнутися) — терпіти матеріальні нестатки, добиваючись чого-небудь. — Хіба не ми з Олександром з останнього грошика та з кошика тягнулись, щоб ти учителем став..? (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 75); Усе з грошика та з кошика — про того, хто не має свого господарства, а харчується тільки тим, що купує.
2. розм. Міра, що дорівнює вмісту кошика. Ключниця.. винесла з льоху два кошики яблук і всіх частувала (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 82); Коли поставили на стіл десять повних кошиків винограду, добродушні горці оніміли від захвату (Олександр Довженко, I, 1958, 493).
3. бот. Суцвіття соняшника та інших кошикоцвітих. Цвітіння [соняшника] починається з країв кошика й поступово переходить до центру (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 23); Можна використати на корм також і сухі кошики соняшника, якщо їх перемолоти на борошно (Колгоспник України, 9, 1959, 22).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. 2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005.
