Звакувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:06, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Звакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Потерять время, пробыть празднымъ. Ось я піду в жнива пшениці й жита жать, то, часу марне щоб, мовляв, не звакувать, скошу і свій горох. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
