Збучавіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:05, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Збучавіти, -вію, -єш, гл. Одеревенѣть. Старі кості не ворушаться і серце збучавіло. О. 1861. XI. Свид. 30.