Книп

Книп, -па, м. 1) = Ґнип. 2) Неотеса, мужикъ. Там ходило два: подивиться книпи, а як загра! Лебед. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Книп = Мужик. Селянин. Пани б'ються, а в мужиків чуби болять (Номис, 1864, № 1304); Вона любила це все [роботу в школі], як любить мужик оранку, жнива або тверду лаву, на якій спочиває (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 312); — Якби мужик з волом не орав, то пан на хорбаці [хребті] й дранки би не мав (Василь Стефаник, II, 1953, 55); Турбай похмуро посміхнувся. І тут збагнув, що він — мужик, селянський син, і тільки... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 161).

Ілюстрації