Тіпака

Тіпака, -ки, ж. Ударъ. По потилиці тіпака. КС. 1887. VI. 469.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Тіпка - Удар. Різкий сильний поштовх, що утворюється внаслідок короткочасного зіткнення рухомого тіла з яким-небудь іншим тілом. Лигар ударом макогона Дух випустив із Емфіона (Іван Котляревський, I, 1952, 236); Юра мав вже скалічену руку, але щасливим вдаром раптом зламав надвоє Іванову бартку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343); Непроворний на вигляд, він у бою гасав на коні, як чорт, і не раз тішив самого Богуна своїми дужими і хвацькими шабельними ударами (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 218); Гуркіт прибою долинав до «Константина», і, вторуючи йому, гуло в трюмі при кожному новому ударі хвилі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 394); Під його ударами двері аж вгинались, і гуркіт котився луною на чотири квартали довкола (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 253); Навіть дуже сильний удар воротар може відбити, коли він його чекає (Наука і життя, 5, 1968, 45); * У порівняннях. Його [М. Драгоманова] статті і листи — то були для великої більшості галичан мов удари батога (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 32);

  Поштовхоподібне коливання (серця, пульсу). Ти йшла, мов пісня, до дібров Під вдари серця, рокіт грому. А може, це не ти — любов Ішла у образі твойому (Михайло Стельмах, V, 1963, 284); Шістсот ударів на хвилину, або десять на секунду, — з такою незвичайною частотою скорочується серце голуба, коли він летить (Хлібороб України, 3, 1966, 47); 
  Швидка, разюча дія чого-небудь (перев. про стихійні явища). Під удари вітру злісні, що летить над морем нив, відчинив вікно я пісні, серце пісні відчинив (Володимир Сосюра, II, 1958, 127); В когось із переселенців знайшлася свічка-громовиця, що оберігала селянську оселю від удару блискавиці, може, вона врятує й життя селянки від наглої смерті (Михайло Стельмах, I, 1962, 168); Чума, віспа, холера... Від їхніх ударів гинули цивілізації, розвалювалися імперії, зникали з лиця землі цілі народи (Наука і життя, 12, 1966, 20).

Ілюстрації