Збудь-вік
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:04, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Збу́дь-вік, -ка, об. Отжившій, очень старый, дряхлый отъ старости. Перша збудьвік Пріська Чирянка, змолоду не раз сиділа в куні, позводила на той світ аж трьох мужиків. Кв. II. 87.