Збороняти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:03, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Збороня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зборони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Запрещать, запретить, воспрещать, воспретить; помѣшать. Коли не дали нам з собою жити, то не зборонять в гробі ся любити. Чуб. V. 117. 2) Защищать, защитить. Не зборонить тебе ні отець, ні мати. Мл. л. сб. 297.
