Молод

Молод, -ду, м. Молодость. Только въ выраж. з первого молоду. Въ ранней молодости. Старий мій ще з первого молоду та був такий, що як скаже слово, або два, то так уже й буде. Харьк. г.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
- 4.1 Молодість словник
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

МО́ЛОДІСТЬ, дості, жін.

1. Період життя від отроцтва до зрілого віку; чиї-небудь молоді роки; протилежне старість. [Долорес:] Все маєш: вроду, молодість, кохання.., хутко будеш мати й шану, належну командоровій дружині (Леся Українка, III, 1952, 336); Молодість — найщасливіша пора в житті людини (Радянська Україна, 28.VI 1959, 3); * У порівняннях. Дорошенко відчуває, як пробуджується в ньому давня до неї ніжність, росте нездійсненна жага щось повернути — далеке, як молодість (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 201).

Зелена молодість чия — молоді роки, відсутність життєвого досвіду. Вся рота нещадно потішалася з свого солов'я [Маковея], проте потаємці і зважала на його невинну зелену молодість (Олесь Гончар, I, 1954, 52); По молодості [літ]; З молодості — через недостатній життєвий досвід. [Печериця:] Ото по молодості своїх літ., хотять [Галя] бути учителькою... (Панас Мирний, V, 1955, 163); Лена.. Весела, більш по молодості, ніж по темпераменту, поверховна [поверхова] у всьому (Леся Українка, III, 1952, 718); У молодості — коли був молодим. — Який же він [дід] був в молодості? (Гнат Хоткевич, II, 1966, 22); У молодості на друге місце після Чернишевського Франко ставив Писарєва (Радянське літературознавство, 3, 1957, 41).

2. Абстр. ім. до молодий 1—2. * Образно. Ви [фашисти] грому хочете? На вас ударить грім! Ми — світу молодість, Ми — правота людини, Єдине серце в нас І прапор наш єдиний (Максим Рильський, I, 1956, 334); Комунізм — це молодість світу (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 300). ♦ Друга молодість — піднесення творчої енергії, приплив нових сил. Хімія зараз переживає другу молодість, яка вже ознаменувалася каскадом фантастичних відкриттів (Наука і життя, І2, 1961, 8).