Тупотнява
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:57, 28 жовтня 2018; Vvshapoval.fzfvs18 (обговорення • внесок)
Тупо́тнява, -ви, ж. Топотъ. Як турнуть коні, то така тупотнява, що аж земля стугонить. Лебед. у.
Словник української мови в 11 тт.
ТУПО́ТНЯВА, и, ж., розм. Сильний тупіт. Ледве посідали за стіл, — почулася тупотнява в сінях і ввійшло ще троє товаришів (Гр., І, 1963, 496); В парку знялась страшенна стрілянина, галас, тупотнява (Кол., На фронті.., 1959, 69).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Вікіпедія 2.Youtobe
