Свистіння
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:48, 27 жовтня 2018; Amfits.ij18 (обговорення • внесок)
Свисті́ння, -ня, с. Свистаніе, свистъ. Крик, свистіння й тупотіння лилося.... з того краю. Левиц. Пов. 139. СВИСТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням свистіти і звуки, утворювані цією дією. Їх дикі, страшні голоси зливались в один акорд з гудінням лісу, з свистінням завірюхи (Нечуй-Левицький, I, 1956, 317); Ховрахи.. сповнювали повітря пронизливим свистінням (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 118).
Зміст
Сучасні словники
СВИСТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням свистіти і звуки, утворювані цією дією. Їх дикі, страшні голоси зливались в один акорд з гудінням лісу, з свистінням завірюхи (Нечуй-Левицький, I, 1956, 317); Ховрахи.. сповнювали повітря пронизливим свистінням (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 118).
Ілюстрації
|
|
|
|
