Окур
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:47, 27 жовтня 2018; Vobokova.ij18 (обговорення • внесок)
Окур, -ра, м. 1) Оку́р. Окуриваніе. У кирпичниковъ, горшечниковъ: первоначальный легкій огонь, при которомъ обжигаемое окуривается дымомъ. Вас. 180. 2) Окур. курево, которымъ подкуриваютъ пчелъ. Шух. І. 111.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1.Куриво для підкурювання бджіл.
2.Окурювання димом глини перед випалом.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
