Здивовижений

Здивови́жений, -а, -е. Дуже здивований від сл. здивований Діти — хлопчик і дівчинка — здивовані незвичайною обстановок, шептались поміж себе (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 165); Дядько був немало здивований з нашого візиту (Минуле українського театру, 1953, 29); «Тому тебе багато й є, що тебе ніхто не п'є», казали колись чумаки, здивовані тим, що воли їхні не п'ють води з моря.

Сучасні словники

Від сл.здивованийДіти — хлопчик і дівчинка — здивовані незвичайною обстановок, шептались поміж себе (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 165); Дядько був немало здивований з нашого візиту (Минуле українського театру, 1953, 29); «Тому тебе багато й є, що тебе ніхто не п'є», казали колись чумаки, здивовані тим, що воли їхні не п'ють води з моря.

Ілюстрації