Оченько

Оченько, -ка, с. Ум. отъ око. Чуб. V. 2, 246.

Зміст

1 Cучасні словники
2 Медіа
3 Див. також
4 Джерела та література

Cучасні словники

Електронний словник о́ко (мн. о́чі = ві́чі; зменшено-пестливі — оченя́та, о́ченьки, очи́ці, ві́ченьки) —

орган зору в людини, у всіх хребетних тварин та деяких безхребетних; також погляд, зір і в переносному значенні — піклування, догляд; у народній естетиці символізують привабливість, красу («Чорні брови, карі очі», «Виплакала карі очі за чотири ночі», «Які очі, така й врода»), людську сутність («Очі — дзеркало душі», «Очі без душі сліпі, вуха без серця глухі», «Людське око бачить глибоко»), вдачу («Очі грають, зуби скакають»), розум, проникливість, пильність («Око, око, не дивися так глибоко», «Очима і стріляє, і молить, і благає», «Невчене око загляне їм в душу глибоко-глибоко», «Зіркі очі бачать і вдень і вночі»), жадібність («Бачить око, да зуб не йме», «В нього те око бачить, на яке дають», «Їв би очима, та душа не приймає»), заздрощі («Очі завидющі, руки загребущі», «Як заздрісне око, то ціле тіло терпить»), нахабство («Лізе в очі, мов оса (як сновида)», «Безсоромні очі все перекліпають», «Як сіль в очі встряв»); у народі вірять в добре і лихе (погане) око; сві́тле о́ко — чисте сумління; погані очі — безсоромні, «все перелупають», їх «і сором не бере»; про погану людину кажуть: «Псові очі, а чортові душу продав»; за повір’ями, «праве око свербить — радіти, ліве — на сльози», погане (недобре) око (отже завидюще) може зурочити, як у Панаса Мирного: «Боїшся, щоб не зурочив… У мене не такі очі»; звідси сполучення з [лихо́го (пога́ного)] о́ка, з [лихи́х (пога́них)] оче́й, тобто з погляду, який може зурочити, принести нещастя, наприклад, у Г. Квітки-Основ’яненка: «Явдоха узяла води, нашептала над нею, збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-на-хрест через вид, щоб з очей чого не сталось»; об’єкт численних вірувань і повір’їв; за допомогою ока людина може вплинути на долю іншої людини, особливо негативно (звідси зочити, тобто нашкодити, навести вроки за допомогою очей, погляду); оком дня наші предки називали Сонце, очима ночі — Місяць і зорі, і, навпаки, людські очі порівнювали із Сонцем і Місяцем; з очима ототожнюються вікна, пор. народну загадку про око: «Стоїть палата, навколо мохната, одне вікно, і те мокре»; різнокольорові очі — ознака належності до нечистої сили; особливі властивості приписують очам деяких тварин: заворожу-вальну силу має погляд вовка, коли він першим подивиться на людину; погляд жаби наводить причину або випадання зубів; магічну силу мають косі очі зайця, вони можуть зурочити, наслати безсоння або сонливість, викликати пожежу; народний афоризм «Очі не бачать — серце не болить» виражає силу впливу зорових вражень на почуття людини, пор. синоніми: о́чі важкі́, вогне́нні, гаря́чі, глибо́кі, го́стрі, іскри́сті, промени́сті, прони́зливі, ся́ючі, яскра́ві; погляд бездо́нний, блиску́чий, важки́й, відкри́тий, гаря́чий, гіпноти́чний, глибо́кий, гні́вний, го́рдий, го́стрий, жагу́чий, журли́вий, зірки́й, іскри́стий, палки́й, пеку́чий, пломені́ючий, промени́стий, шале́ний. В очі лис, поза очі біс (прислів’я); В чужім оці порошинку бачиш, а в своїм і поліна не примічаєш (прислів’я); Не доглянеш оком, то вилізе боком (прислів’я); Рученьки терпнуть, злипаються віченьки (П. Грабовський); Лізе в вічі мов оса (М. Номис); Соньки-дрімки у віченьки (М. Максимович); у сполученні: Геть з-пе́ред оче́й! — уживається як лайливий вираз на означення бажання негайно прогнати, вигнати кого-небудь, аби його більше не бачити; З оче́й ста́лося — зочено, зурочено; І в ві́чі не ба́чити — ніколи не бачити або не мати чого-небудь; моро́з з очи́ма — сильний мороз; позича́ти в сірка́ оче́й — соромно в очі кому-небудь дивитися;
Всеви́дящеє (Недре́мне, Бо́же) О́ко — Бог (див.); Недремне Око — це й іконописний сюжет з немовлям-Христосом з розплющеними очима на гронах винограду в білій сорочині; Оком Божим називали й Сонце. А ти, Всевидящеє Око! Чи ти дивилося звисока, Як сотнями в кайданах гнали В Сибір невольників святих (Т. Шевченко);
во́вче о́ко — за народними повір’ями, «погане», «зле» око, що має недобрий вплив на все, чого тільки торкнеться: подивиться на дерево — воно враз засихає; погляне на свиню з поросятами — вона неодмінно їх з’їсть; подивиться на курчата — вони виздихають; недобре око спричиняє хвороби, збитки й різні нещастя; це не залежить від волі людини; такі очі бувають під густими зрослими бровами і самі чорні (кажуть: «Бійся чорних та карих очей»), вирячені або запалі, косі, заздрісні; йде повір’я від спекотного блиску сонячного ока, що спричиняє посуху, неврожаї та хвороби, від блискотливого ока Перуна, що насилає смерть і пожежі, від злих очей нечистої сили;
стара одиниця ваги (1,2 кг), а також міра об’єму хмільних напоїв (1 – 1,5 л); пляшка такого розміру; після назви десятків — число один (двадцять з оком — 21);