М’якуш

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

М'ЯКУ́Ш, а, чол. 1. М'яка частина тіла тварини, людини. Макар начисто відтяв собі м'якуш лівої руки (Юрій Смолич, I, 1947, 118); Чутно.. мляскання [ляскання] язиком тітки Рузі, яка висисала рештки м'якуша з ракових ніжок (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 187). 2. Підшкірна частина плодів, ягід тощо. Добре видно під мікроскопом живі клітини м'якуша кавуна (Практикум з анатомії рослин, 1955, 11); Македон.. бере з миски велике яблуко і вдавлює зуби в соковитий м'якуш (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 53).

Словарь Бориса Грінченка

М'яку́ш и мняку́ш, -ша, м. 1) Мягкія части мяса. Камен. у. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. I. 12.

Ілюстрації