Хнюпитися

Хнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Опускать голову. Черк. у.

Словник української мови: в 11 томах

ХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. хнюпляться; недок., розм.

1. Схиляючи голову, зсуваючи брови, набирати похмурого, незадоволеного вигляду. * Образно. Оленка розсілася на підлозі і знайомила нову ляльку з лялькою Марусею. Стара лялька хнюпилась, не хотіла розмовляти (Семен Журахович, Опов., 1956, 166).

2. перен. Журитися, впадати в розпач. — Вище голову, друже. Чи ж можна так хнюпитись, хмурити чоло, коли навколо квітує життя? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 5).

Хнюпитися

негативно забарвлена ​​емоція. Виникає у випадку значної незадоволеності людини в будь-яких аспектах її життя. Поняття смутку вважається протилежним радості і близьке за значенням таким, як печаль, туга, скорбота, меланхолія. Іноді ці слова вважаються синонімами. У клінічному стані смуток переходить в депресивні стани організму. Це може спричинити за собою постійні напади меланхолії, поганого настрою, нездатність робити звичайні повсякденні справи. У мистецтві смуток нерідко ставав двигуном, а то й основною філософською складовою твору.

Ілюстрації