Іміти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:07, 25 жовтня 2018; Yvvladymyrova.if18 (обговорення • внесок)
Іміти, імію, -єш, гл. = Мати. Єдиного тільки у себе сина імала. Чуб. III. 15.
Сучасні словники
1. Уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось. 2. Уживається для вираження наявності в когось дітей, родичів, близьких людей. 3. Виражає наявність у кого-, чого-небудь певної ознаки, властивості, якості.
Ілюстрації
|
|
|
|
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.:
