Молочко
Молочко́, -ка́, с. 1) Ум. отъ молоко. 2) Женское сѣмя пчелъ. У п’ятку матка кладе молочко, а поверх його трутні кладуть назілки. Лебед. у. 3) Мужское сѣмя рыбъ. 4) Раст. Lactuca scariola L. 5) — котяче. Раст. = Молоко песяче. Вх. Пч. І. 10. МОЛОЧКО́, а, сер.
1. Пестл. до молоко. [1-а молодиця (до дітей):] Ондечки й хата наша.. Прийдем додому, здоїмо коровку, дам вам молочка (Марко Кропивницький, I, 1958, 483); — На тобі перепічку гаряченьку, з молочком із'їж (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 24).
2. Особливий вид корму личинок бджіл, який є продуктом виділення залоз робочих бджіл. Маточна личинка [бджоли] весь час одержує від годувальниць те гостре, з кислуватим присмаком молочко, яким у перші три дні життя живляться всі без винятку личинки (Бджоли, 1955, 40).
3. Чоловіче сім'я в риб. У риб з цілком зрілими статевими продуктами при легкому натискуванні на черевце.. виділяється ікра чи молочко (Навчально-дослідна робота юннатів з рибництва, 1956, 38); Ікру і молочко використовують для паштетів і фаршмаку (Технологія приготування їжі, 1957, 40).
2. Така рідина, одержувана від деяких сільськогосподарських тварин, як продукт харчування. А святий Іосиф взявсь отару пасти, Щоб хоч козу ту заробить На молоко малій дитині (Тарас Шевченко, II, 1953, 316); Кози самі понесуть молоко з полонини додому (Микола Зеров, Вибр., 1966, 211); Того дня, як майже завжди, не було в нього нічого, крім свіжого айрану з верблюжого молока (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 183); // Коров'яче молоко як їжа. Мотря пішла, видоїла корову, процідила на цідилок молоко й погнала до череди корову (Нечуй-Левицький, II, 1956, 283); Наші діти сидять на призьбі, старшенька напуває малу молоком (Юрій Яновський, I, 1954, 33); Обезжирене, або збиране, молоко є дуже цінним кормом (Свинарство, 1956, 161); * У порівняннях. Вівчар Улас, білий як молоко дідуган.., якось глухо бубонів сам з собою (Панас Мирний, IV, 1955, 229). ♦ Братися молоком — сивіти. При біді за ніч голова молоком береться (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 274); Вмочити в молоко голову (вуса, бороду) — посивіли голова, вуса, борода. От і нагрянув [Марко] неждано.. І не дуже постарівся, тільки вуса трохи в молоко вмочив (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 34); Плисти (литися і т. ін.) молоком і медом див. мед; [Тільки] пташиного молока не вистачає (бракує) див. пташиний; Як з цапа (з козла) молока — нічого немає, немає ніякої користі. — З тієї горбатої — роботи, як з цапа молока, — сказала сваха, — вона тільки хліб дурно збавлятиме (Нечуй-Левицький, III, 1956, 55); [Храпко:] Що з вашої науки? Як з козла молока! [Галя:] Е ні, папо, такого не кажіть (Панас Мирний, V, 1955, 134); З нього толку, як з козла молока (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 307).
3. Білуватий сік деяких рослин; білувата рідина, яку виготовляють чи добувають з деяких рослин. Що таке конопляне молоко? — Добре розтерте конопляне сім'я (Лікарські рослини.., 1958, 111); Шулики вже плавали в маковому молоці (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 412); Поросята дуже добре поїдають вівсяне молоко (Свинарство, 1956, 235).
4. Білуватий розчин яких-небудь речовин. Вапняне молоко застосовується для дезинфекції сховищ і біління плодових дерев (Захист рослин.., 1952, 174). ♦ По молоко (пустити, піти, послати і т. ін.) — мимо цілі (про стрільбу). Бойова охорона сиділа в своїх підземних сховищах, вистромлювала гвинтівки над бруствер — і гатила куля за кулею в чисте небо, «по молоко» (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 62); Ще сантиметр ліворуч — і куля пішла б «по молоко» (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 35); [Маша:] Промазала? [Валя (коло мішені, махнула прапорцем):] По молоко! (Іван Микитенко, I, 1957, 243).
4. Речовина, якою наливається зерно злакових під час достигання колосся. Остап перший примітив: вже молочко є, жито почне красуватися (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 322); Не затверділо ще зерно, ледве молочко затужавіло, воском взялося, але їсти вже можна (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 61).
