Оморочити

Оморо́чити. См. Оморочувати.

Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ОМОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОМОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Те саме, що обморочувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 695.

ОБМОРОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМОРОЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм.

1. Викликати запаморочення, затуманювати свідомість. Враз тебе там обморочать блиск і пахощі гніткі (Леся Українка, I, 1951, 274). 2. Збивати з пантелику, задурювати кого-небудь, запевняючи в чомусь з метою обману. [Степанида:] Якби не Василь, то обморочили б тебе (Марко Кропивницький, I, 1958, 138).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 543.

Фразеологічний словник української мови

Збити з пантелику когось, в ролі прис. – викликати замішання в когось; спантеличувати, дезорієнтувати.

Ілюстрації

x140px