Дубник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:34, 24 жовтня 2018; Ivkoreshkov.fpmv18 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Дубник, -ка, м. 1) = Дубняк. 2) Чанъ для дубленія кожъ. Вас. 157. Ум. Дубничок. Мет. 196.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДУБНИ́К, а, чол., розм.
1. Дубовий ліс, гай. Раді птиці Вилітали з дубника, Щоб на хлопця подивитись, Привітати школяра (Платон Воронько, Коли виростають крила, 1960, 127).
2. Велика дубова діжа для дублення шкір. В глибині просторого двору.. стояли величезні діжі — певне, дубники, — відер, мабуть, на двісті кожна (Леонід Юхвід, бля, 1959, 136).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 430.
Словник синонімів
Синонiмі до слова Дубник :листвяний ліс; ЖМ. дубняк, діброва, дубина, дубиння; пор. ЛІС.
Медіа
Додаткові дані
Ілюстрації
Дубова діжка
Дубовий гай І.Шишкін
