Хрумати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:52, 24 жовтня 2018; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Хрумати, -маю, -єш, гл. Ѣсть что нибудь хрустящее. Овечка п'є там, або хрума. Сим. 197. У стані хрумають коні смашне степове сіно. Мир. ХРВ. 108.
