Їй-бо
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:50, 24 жовтня 2018; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Їй-бо, їй-Богу = Єй-Богу. Ном. № 4356, 6298.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЇЙ-БОГУ, ЇЙ-БО, виг. Уживається для потвердження чого-небудь, для запевнення в чомусь. — Ходім, кажу, а то покину!. Їй-богу, покину!.. (Панас Мирний, I, 1949, 259); Ви чули? Жайворонки прилетіли!. Їй-богу, вже й трава На вигоні от-от зазеленіє! (Максим Рильський, I, 1960, 243); — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (Михайло Стельмах, I, 1962, 629).
Орфографія
Словоформи
Їй-богу - вигук.
