Слизота
Слизота, -ти, ж. 1) Скользкость, гололедица. Кінь не кований та й боїться слизоти. Волч. у. Ото слизота ні проїхать, ні пройти. 2) Сукровица. Слизота слизотить (з мертвяка). Мир. ХРВ. 48.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЛИЗО́ТА
1. Слизькість (на дорогах, стежках і т. ін.), що виникає від дощу, ожеледі тощо. Кінь не кований та й боїться слизоти (Словник Грінченка); На гору, йдучи прямо посеред вулиці, повзли якісь сірі жіночі постаті.., силкуючись мовчки подолати слизоту (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 383); — Де так, сину, довго барився? А я вже чого не передумала: чи не впав на дорозі. Мерзлота, слизота тепер, що й здоровий валиться з ніг (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 96).
2. Те саме, що слиз. Ніздрі його [вовка] затріпотіла і покрилися слизотою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 506); У нього [коня] задні ноги циркулем, з ока тече якась слизота (Остап Вишня, I, 1956, 54).
Ілюстрації
|
|
|
|
