Паркан

Паркан, -ну, м. Заборъ. О. 1861. XI. Св. 30. Ударим з гармати як грім по небі, щоб ся паркани поздрігали. Чуб. III. 313.

Парка́н (огорожа, палісад) — стіна, огорожа, звичайно дерев'яна, автономна структура, споруда, яка служить для огороджування, захисту, обрамлення певної території. Паркан з пруття, очерету, горизонтальних жердин називають тином(у давньоруській слово тынъ значило «огорожа, частокіл»).

Розрізняють суцільний (глухий) і несуцільний паркан.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

• ПАРКА́Н, а, чол. Стіна, звичайно дерев'яна, що обгороджує або відгороджує що-небудь; огорожа. Була [школа] з ґанком на побілених стовпах і.. обведена, намість плотом, парканом із дощок (Лесь Мартович, Тв., 1954, 454); Обабіч стискали нас дошки й жердини тинів та парканів (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 15).

• Живий паркан — щільна вузька смуга кущів або дерев, яку вирощують з метою відгородити або обгородити що-небудь. Біля будинку — шкілка, обведена живим парканом акації (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 70).

• ОГОРО́ЖА, рідко ОГОРО́ДА, и, жін. Паркан, стіна, тин і т. ін., які оточують що-небудь. Брама однією половиною теліпалась на стовпі, друга половина лежала на землі: огорожа розвалилася (Нечуй-Левицький, II, 1956, 165); Під'їжджає до розсадника загін червоноармійців, руйнує огорожу, знімаючи колючий дріт і намотуючи його на барабан (Олександр Довженко, I, 1958, 456);

Види паркану

За матеріалом :

• з дощок;
• з горизонтальних жердина жердин (вориння);
• з штахетин;
• з пруття (Пліт (огорожа)пліт);
• кам'яний;
• з використанням сітка зварназварних панелей;
• з сітка Рабіца металевої сітки;
• із залізобетонних плит;
• зі штучних насаджень (живопліт живий паркан)

Ілюстрації