Продавець

Продавець, -вця́, м. Продавець. Знає то купець та продавець. Ном. № 9575.

Продавець— людина або організація, яка за відповідну винагороду передає покупцю (продає) товар чи послуга послугу. У вузькому значенні— особа, що безпосередньо контактує з покупцями і здійснює продаж товару.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПРОДАВЕ́ЦЬ, вця, чол. Той, хто продає який-небудь товар. Корова рвонулася. Але міцно тримає за вірьовку продавець (Гнат Хоткевич, I, 1966, 137); Ярмарок гуде й далі. Вже закінчено торг за порося, продавець із покупцем заїдають кавуном гендель (Юрій Яновський, I, 1958, 584);

• Особа, що займається продажем, торгівлею; торговець. Верещав тенор продавця масла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); Парубчак стояв у натовпі, сперечався з продавцем мила (Іван Микитенко, II, 1957, 344);

• Працівник торгового підприємства, що відпускає товари покупцю. Продавці гриміли засувами, відкриваючи.. крамниці (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 46); Успіх у діяльності підприємств торгівлі і громадського харчування безпосередньо залежить від правильного добору і розстановки кадрів директорів, завідуючих секціями, старших продавців (Комуніст України, 11, 1964, 21).

Словник відмінків

Словник відмінків

Ілюстрації