Обув’я

Обув’я, -в’я, с. Обувь. Не достоєн я розв’язати ремінь обув’я його. Св. М. І. 7.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Орфографія
3 Історія виникнення
4 Ілюстрації
5 Медіа
6 Див. також
7 Джерела та література
8 Зовнішні посилання

Сучасні словники

ОБУВ'Я -я, с., діал. Те саме, що взуття. Вигот. із шкіри, гуми, парусини та деяких інших матеріалів вироби, звичайно на твердій підошві, для носіння на ногах.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОБУ́В'Я, я, сер., збірн., розм., заст. Взуття. У канцелярії.. роздавали бідним дітям.. обув'я (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 61); На третього школяра не вистачило обув'я, і він сунув босі ноги в калоші Павлова (Юрій Яновський, Мир, 1956, 279).

Орфографія

обув'я - іменник, середній рід, неістота, тільки однина

ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА

Називний обув'я

Родовий обув'я

Давальний обув'ю

Знахідний обув'я

Орудний обув'ям

Місцевий на/у обув'ї

Кличний обув'я

Історія виникнення

Історія створення обув'я дуже цікава. Адже кожній історичній епосі було різне уявлення про красу і зручність. Кожна держава, кожен народ має свої традиції та особливості. Тому і обув'я настільки різноманітна.

Перша взуття була створена людиною лише як засіб захисту від несприятливих умов середовища. Сталося це в часи глобальної зміни клімату. Хто б міг тоді подумати, що взуття буде не тільки засобом захисту, але й елементом стилю. Американський історик Ерік Трінакус з Вашингтонського приватного Університету прийшов до введення, що перша взуття з’явилося в Західній Європі 26-30 тисяч років тому. Зробити ці висновки вченому допомогло дослідження скелетів людей жили на цій території за часів палеоліту. Дослідник звернув увагу на будову мізинців стоп. Він зауважив, що палець ставав все слабкішим, а пізніше взагалі відбулися зміни самої форми стопи. Ці ознаки вказували на носіння взуття. На думку вчених, перша взуття являла собою щось на зразок онуч, виготовлених з ведмежих шкур. Ці онучі утеплялися зсередини сухою травою.

У Стародавньому Єгипті взуття було вже показником статусу власника. Взуття дозволялося носити тільки фараону і його наближеним. Цікавий той факт, що дружина фараона до цього числа обраних не ставилася, і тому змушена була ходити босоніж. У ті часи взуття представляла собою сандалі з пальмового листя або папірусу. До ноги такі сандалі кріпилися за допомогою шкіряних ремінців. Знатні єгиптяни прикрашали ці ремінці дорогоцінними каменями і цікавими малюнками. Ціна таких сандалій була дуже велика. Давньогрецький історик Геродот у своїх працях згадував, що на виготовлення однієї пари сандалій для фараона йшла сума, яка дорівнювала річному доходу середнього міста. Не дивлячись на це, в палаці фараона і в храмах не дозволялося ходити у взутті, тому сандалі залишали за порогом. Сучасну взуття важко уявити без каблука, який був придуманий саме в Давньому Єгипті. На відміну від дорогоцінних сандалій, взуття на підборах мали не фараони і жерці, а бідні селяни-хлібороби. Каблуки створювали додатковий упор, допомагаючи селянам пересуватися по пухкої зораної землі.

Стародавні ассірійці носили взуття, кілька перевершує сандалі єгиптян. Асирійські сандалі були доповнені задником для захисту п’яти. Крім того, у них в ходу були високі черевики, які за зовнішнім виглядом нагадували сучасні.

У стародавніх євреїв в ходу були туфлі з дерева, шкіри, очерету й вовни. Якщо в будинок приходив шановний гість, то господар зобов’язаний був знімати взуття, щоб висловити свою повагу. Крім того в іудеїв існує цікавий звичай. Якщо після смерті брата залишалася бездітна вдова, то дівер був зобов’язаний на ній одружитися. Але жінка могла звільнити неодруженого чоловіка від цього обов’язку, прилюдно знявши з його ноги ритуальний черевик. Тільки після цього молодий чоловік міг одружитися з іншою жінкою.

Перша взуття, призначена не тільки для захисту стопи від пошкоджень, але і для краси, з’явилася в Стародавній Греції. Грецькі шевці вміли виготовляти не лише примітивні сандалі, але і напівчеревики із задником, чоботи без шкарпетки — ендроміси, витончені чобітки на шнурівці. Ця гарна взуття користувалася величезним попитом у грецьких жінок. Але найбільш значущою подією в історії створення взуття стало винахід греками взуттєвої пари. Досі не було розходжень між правим і лівим черевиком, вони шилися за однаковими лекалами. Цікаво те, що в розвиток взуття внесли вклад давньогрецькі куртизанки. Саме для них шевці вбивали в підошву взуття гвоздики таким чином, що на землі залишалися сліди з написом «Йди за мною».