Очарувати
Очарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очаровать, околдовать. Ти, дівчино, чаровниченька, очарувалась моє личенько, очарувалась серце і душу. Чуб. V. 75.
Сучаснісловники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. ОЧАРОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЧАРУВАТИ, ую, уєш, док., перех., рідко. Те саме, що зачаровувати. А ще гірше ззамолоду Гадину кохати. Очарує зміїними Карими очима... (Тарас Шевченко, II, 1953, 51); Не спи, не спи, тебе я очарую і наяву побачиш дивний сон (Леся Українка, I, 1951, 135); Він сам не пам'ятає, коли і як та чудовна краса очарувала його (Панас Мирний, IV, 1955, 174).
Словник математичних термінів і понять
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Очарувати, -ру́ю, -єш, гл. Очаровать, околдовать. Ти, дівчино, чаровниченька, очарувала-сь моє личенько, очарувала-сь серце і душу..
Іноземні словники
Очарувати, ру́ю, єш, гл. Очаровать, околдовать. Ти, дівчино, чаровниченька, очарувала-сь моє личенько, очарувала-сь серце і душу.
Словари и энциклопедии на Академике
• 1 очарувати — див. очаровувати … Український тлумачний словник • 2 очарувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови • 3 очарований — а, е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до очарувати … Український тлумачний словник • 4 очарування — я, с., рідко. Стан за знач. очарувати і очаруватися … Український тлумачний словник
Ілюстрації
x140px |