Хуторянка
Хуторянка, -ки, ж. Живущая на хуторі. Я завидую найбіднішій хуторянці. Стор. II. 216. Ум. Хуторяночка. Девиц. Пов. 176.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. ХУТОРЯ́НКА, и, жін. Жіночий рід до хуторянин. Він дуже багацько на своєму віку бачив усяких людей і не вміг[міг] вподобать собі хоч і гарних, але трохи простих полтавських хуторянок (Нечуй-Левицький, I, 1956, 442); Йде обніжком волошковим Чіпка.. Хуторянку у полі стріча ... (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 348); Деяким хуторянкам довелося навіть перевезти дітей у сусіднє село до родичів (Мирослав Ірчан, II, 1958, 418). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 177.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Хуторянка, -ки, ж. Живущая на хуторі. Я завидую найбіднішій хуторянці. Стор. II. 216. Ум. хуторяночка. Девиц. Пов. 176.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Поділитись: ХУТОРЯ́НКА, и́, ж. Жін. до хуторя́нин. Він дуже багацько на своєму віку бачив усяких людей і не вміг[міг] вподобать собі хоч і гарних, але трохи простих полтавських хуторянок (Н.-Лев., І, 1956, 442); Йде обніжком волошковим Чіпка.. Хуторянку у полі стріча … (Мас., Сорок.., 1957, 348); Деяким хуторянкам довелося навіть перевезти дітей у сусіднє село до родичів (Ірчан, II, 1958, 418). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 177. Хуторянка, ки, ж. Живущая на хуторі. Я завидую найбіднішій хуторянці. Стор. II. 216. Ум. Хуторяночка. Девиц. Пов. 176. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 421.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
хуторянка -и. Жін. до хуторянин.