Малий

Зміст

1 Словник Грінченка
2 Академічний тлумачний словник (1970—1980)
3 Словник синонімів
4 Ілюстрації
5 Медіа
6 Додаткові дані

Словник Грінченка

Мали́й, -а́, -е́ 1) Малый, маленькій, небольшой. З малої искри великий огонь буває. Ном. Мала дитина. Мала вербочка. Малі чоботи на мене. На їх сем'ю се мала хата. Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має. Ой гукну я на малого: сідлай коня вороного! Мет. 73. час малий. Короткое время. Літа ж мої, літа, та ви молодії, де ж я вас поділа за часи малії. Г. Барв. 411. 2) У гуцуловъ употребляется для названія различныхъ животныхъ: малим называютъ волка, малою — овцу; призиваютъ теленка: мале! мале! Шух. І. 22, 211. Kolb. І. 65. Сравн. ст. менший. по-малу. Cм. помалу. Ум. мале́нечкий, маленький, малесенький, мале́сечкий, мане́нький, мане́сенький, манюній, манюсенький, манюсюсенький, манюсюнечкий. Ой ти, галочко чорная, маленькая! Скажи, галочко, де моя миленькая? Мет. 48. Ще нема двох маленьких коробочок: одна маленька, а друга малесенька. Левиц. І. Там хатина малесенька, там дівчина гарнесенька. Федьк. І. 7. Голівка в його була така малесечка, як зернятко. МВ. ІІ. 163. Вилися між деревами якісь сіресенькі пташечки малесечкі. МВ. (О. 1862. І. 72). Жінка маненька, коротесенька. МВ. ІІ. 132. Горобчичок манісенький, на ніженьку кривісенький. Н. п. Ти ж моя манюсюнечка! Г. Барв. 100.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Невеликий розміром, незначний величиною; протилежне великий. І малії камінці роблять синці (Номис, 1864, № 7350); Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі І птиці повно у гаях, Такої і такої, І риби всякої, великої й малої (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 112); Зварниця-ударниця у косинці білій — Бронзове обличчя, руки загрубілі... Дай же мені руки ці малі, дівочі, Поверни до мене свої терен-очі (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 41); // Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми). Сумує, квилить, плаче рано В Путивлі граді Ярославна. І каже: — Дужий і старий, Широкий Дніпре, не малий! (Тарас Шевченко, II, 1953, 336); В СРСР велику увагу приділяють використанню великих і малих рік (Фізична географія, 5, 1956, 49); // Невисокий, низький. Можна було зрозуміти, що втік він не так од панщини, як од лютої жінки, яка мала занадто великі кулаки для малого на зріст Івана (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 347); Капітан сидів урочисто, бо він був уже літня людина і знав, де й як треба сидіти. Це малий худорлявий турок із голеним обличчям (Юрій Яновський, II, 1958, 115); // Неширокий, вузький. На нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці (Леся Українка, II, 1951, 185); // Меншого, ніж треба, розміру. Зробив — на собаку мале, на кішку велике (Номис, 1864, № 11130); // Уживається в складі власних імен, назв установ, різних термінів і т. ін. Мала Азія; Малий театр; Мала літера; Мала енергетика; Малі планети.

Мала вода — низький рівень води в річках, озерах; період, коли рівень води понижується. Хто хоче їхати до села знизу, мусить через той брід. Літом, коли вода мала, то воно й нічого, ледве по колодки засягне, а коням лиш трохи повище колін (Іван Франко, III, 1950, 7).

▲ Мала калорія див. калорія; Малі форми див. форма. ♦ Мала купа див. купа; Малі руки — те саме, що Короткі руки (див. короткий). — Може, битимеш?! Малі руки... руки не виросли! — тріскотала вона (Панас Мирний, IV, 1955, 51).

2. Невеликий кількісно; нечисленний. Та ось, наче смерті яма, Відчинилась міська брама І з дружиною малою Вийшов князь з Переяслава (Іван Франко, XIII, 1954, 369); // Невеликий сумою (про гроші). Зять закупив на харчування бурлак багато тарані за дуже малу плату (Нечуй-Левицький, II, 1956, 210); Було чи яке судове ледащо вчепиться, то я вмію лагідненько його малими грішми відбути (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 155).

3. Короткий, недовготривалий (про відрізок часу). Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине (Тарас Шевченко, II, 1953, 178); [Юліан:] Їхав я сюди, щоб сватать твою сестру Ялину, та ба! Спізнився. Сказано ж, як сироті женитись — то й день малий (Карпенко-Карий, II, 1960, 75).

4. Невеликий віком (переважно про дітей); малолітній. Малий і хворий я лежав, Пригрітий теплою рукою Моєї матері (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 260); Льон не зійшов, погоріли коноплі... Чим-то обшиє вона [мати], облата Діти малії (Іван Манжура, Тв., 1955, 42); — Охо-хо-хо-хо ... А правду кажуть — малі діти, мале й горе. А виростуть... — промовила мати, хитаючи головою (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 238); // у знач. присудк. сл. Вночі я ходжу з револьвером і автоматом, тоді ніхто не скаже, що я малий. Стережу (Юрій Яновський, I, 1954, 77); // у знач. ім. малий, лого, чол.; мала, лої, жін.; мале, лого, сер. Про хлопчика, дівчинку, немовля. Що проти кого, а проти дітей я й не зговорю. Пригорнула малих до серця та тільки плачу (Марко Вовчок, I, 1955, 7); Виріс у наймах. Не раз довелося покуштувати малому київ (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 106).

З малих літ — із дитинства. Кому власна батьківщина З малих літ не дорога, — Той непевна є людина (Павло Грабовський, I, 1959, 316).

♦ Мале й велике див. великий; Старе й мале див. старий.

5. Незначний за силою, ступенем свого вияву. Тепер Еней убрався в пекло.. Там мука грішним не мала (Іван Котляревський, I, 1952, 134); Ні великої радості, ні малого горя не знало життя їх [Шавкунів] (Панас Мирний, II, 1954, 263); // Несильний, нетривалий (про явища природи). Велика хмара, та малий дощ (Номис, 1864, № 4130); // у сполуч. зі сл. сила. Слабий. Ми паралітики з блискучими очима, Великі духом, силою малі (Леся Українка, I, 1951, 113).

За малим не... — мало не... Сам [Гордій] кинувся до діда і з розгону штовхнув його. Кремезний дід з такої несподіванки поточивсь і за малим не впав (Борис Грінченко, II, 1963, 11).

▲ Малий хід, мор. — уповільнений хід судна (уживається часто як команда). [Гайдай (читає сигнал):] Міноносцю «Стремительному» стати на правий фланг... Малий хід... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 46).

6. Який не має великого значення; неістотний. [Руфін:] Єдина зміна, що знак ягняти став замість орла... [Прісцілла:] Се зміна не мала... ти мало знаєш апостолові твори, щоб судити (Леся Українка, II, 1951, 347); Не хвались тим, що добуто в лаві, то ще досягнення малі (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 44); // у знач. ім. мале, лого, сер. Щось незначне, не дуже важливе. Хто великого не бачив, той і малому дивується (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 280); [Марфа Варфоломіївна:] Не біжи за великим, щоб малого не згубила (Марко Кропивницький, II, 1958, 268).

7. перен., зневажл. Позбавлений внутрішньої глибини. — Не спіткалася б тобі така біда, не покохала б ти нерівню своїм малим розумом... (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 87).

8. Який займає невисоке суспільне або службове становище. Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство; Не малий буде він панок (Іван Котляревський, I, 1952, 70); // у знач. ім. малі, лих, мн., рідко. Нижчі, пригноблені шари суспільства. І відітхнуть натруджені, малі, Під прапором любові, правди, згоди! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 183).

Словник синонімів

Синоніми до слова МАЛИЙ: МАЛЕНЬКИЙ, невеликий, невеличкий, незначний; (дуже) манюній, мацюпіснький; (- річку) недовгий, неширокий, неглибокий; (на зріст) невисокий, низький; (гурт) нечисленний; (- дітей) малолітній; (дощ) нетривалий, несильний; (факт) дрібний, малозначний, неістотний, неважливий, другорядний, (розум) бідний, нікчемний; малесенький, малесечкий.