Німтур
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:03, 22 жовтня 2018; Yscheblatova.if18 (обговорення • внесок)
Німту́р, -ра и німтура, -ри.
Зміст
«Словарь української мови»
Німту́р, -ра и німтура, -ри, м. Нѣмой.
Сучасні словники
Німту́р -а́, німтура́, -и́, ж., лайл. - Про німу людину або таку, що ще не навчилася говорити. [Петро:] Лізь сюди, Степанку! Чуєш? Лізь швидше! Лізь, бісова німтура, а то мара з'їсть!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 257).
Ілюстрації
Джерела та література
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 567.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 425.
