Німтур

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Німту́р, -ра и німтура, -ри.

«Словарь української мови»

Німту́р, -ра и німтура, -ри, м. Нѣмой.

Сучасні словники

Німту́р -а́, німтура́, -и́, ж., лайл. - Про німу людину або таку, що ще не навчилася говорити. [Петро:] Лізь сюди, Степанку! Чуєш? Лізь швидше! Лізь, бісова німтура, а то мара з'їсть!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 257).

Ілюстрації

iStock-518172677.jpg

Джерела та література

  1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 567.
  2. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
  3. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 425.

Зовнішні посилання