Раювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:50, 22 жовтня 2018; Svzemliana.ij18 (обговорення • внесок)
Раювати, -юю, -єш, гл. Блаженствоватъ. Грин. III. 394. К. ЦН. 230. Нехай так щасливо вікує, наче раює. Г. Барв. 310.
Сучасні словники
РАЮВАТИ, юю, юєш, недок. 1. міф. Бути в раю (див. рай1). - Ой, у раю раювати! - сказав Дмитро. - А може, то занесуть отам на цвинтар та й амінь: гний у ямі (Март., Тв., 1954, 78).
2. розм. Відчувати насолоду, блаженство, щастя. Вони дивились одне на одного й раювали (Н.-Лев., IV, 1956, 235); Відлежувався [Сеспель] тепер у теплі, просто таки раював опісля всіх тих неймовірних випробувань, яких зазнав на цій проклятій війні (Збан., Сеспель, 1961, 251).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D0%B0%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8==Джерела та література== http://sum.in.ua/s/rajuvaty
